![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Якось дивився одну бесіду з влогеркою-філологинею Ідеєю Олександрівною (спойлер: у тому видиві можна дізнатися її справжнє ім'я). Там зайшлося про походження слів, і промайнула зокрема «шухляда/шуфляда». У коментах купа людей кинулася демонструвати свої навички користування Ґуґлом, пояснюючи решті світу про німецьке «шуБляде». Це не я — це вони всі там наголошували на тому, що в німецькому слові Б, ще й дивувалися, чому ми його так викривили. Схоже, що саму німецьку жоден з цих експертів не знав, ба більше, жоден з них не здогадався наґуґлити вимову… 🤣 Тут мені закортіло зауважити, як треба ставитися до інтернетних експертів…
Отже, вимова. Ті, хто по-справжньому стикався з німецькою, знає про оглушення приголосних. Через це оглушення Schublade вимовляється як /шупляде/. Це слово складається з двох коренів: schub і Lade, що буквально означає «пхай-ящик». А нашою «шуХлядою» воно стало тому, що ми запозичили його не напряму в німців, а через поляків (про це безліч експертів теж забуває). Поляки мають свій власний прикол з адаптуванням німецької фонетики, тому Schublade в них перетворилося на szuflada. Ну а коли вже ми взяли польський варіант, то по деяких говірках «незручне» Ф (ви ж, певно чули про історичну незручність звуку Ф для «взірцевих» українських мовців) і замінилося «зручним» Х.
Отже, вимова. Ті, хто по-справжньому стикався з німецькою, знає про оглушення приголосних. Через це оглушення Schublade вимовляється як /шупляде/. Це слово складається з двох коренів: schub і Lade, що буквально означає «пхай-ящик». А нашою «шуХлядою» воно стало тому, що ми запозичили його не напряму в німців, а через поляків (про це безліч експертів теж забуває). Поляки мають свій власний прикол з адаптуванням німецької фонетики, тому Schublade в них перетворилося на szuflada. Ну а коли вже ми взяли польський варіант, то по деяких говірках «незручне» Ф (ви ж, певно чули про історичну незручність звуку Ф для «взірцевих» українських мовців) і замінилося «зручним» Х.
トイレ個室入室から１２０秒経過 /тоіре кошіцу нюушіцу-кара 120-бьоо кеіка/Від входження до кабінки минуло 120 секунд
排尿ならできれば９０秒以内にしてよね /хаіньоо нара декіреба 90-бьоо-інаі-ні шіте йо не/
У разі сечовипускання вкладайся у 90 секунд, якщо змога
Гумор ситуації полягає в тому, як своєрідно охоронниця-андроїд тлумачить заходи з безпеки своєї підопічної…
Тут ітиметься не так про граматику, як про словництво, бо ці речення можна розбирати буквально по словах. Дослівно зміст наступний: «Туалету-приватного-відсіку-входження-від 120-секунд проходження-часу. Сечовипускання-なら якщо-змога 90-секунд-以内-в роби.»
なら ми бачили в попередньому дописі. Воно уточнює, що сказане стосується конкретно цієї, обраної з-поміж різних варіантів теми.
А 以内 — це наросток з порівняльно-обмежувальним складником 以. Цей складник допомагає описувати області, у яких може перебувати предмет обговорення. Якими є ці області та як вони розташовані відносно пов'язаного слова (N), визначає наступний складник. Звучить страх як заплутано, але зараз поясню на найпоширеніших прикладах.
• Власне 以内 /інаі/ (内 — в, всередині) означає «(строго) в межах N». Якщо пов'язаним словом, до якого тулиться наросток, є кількість часу, то виходить «не довше за N».
• 以下 /іка/ (下 — низ) — «не більше/вище за N». На відміну від 以内, воно вказує не на обмежений з усіх боків проміжок/область, а на рівень до верхньої межі, на область «вниз» відносно N.
• Його протилежність 以上 /іджьоо/ (上 — верх) означає «понад, не менше/нижче за N».
• Дуже часто зустрічається 以外 /іґаі/ (外 — зовні) — «за винятком, крім N». Пов'язане з таким наростком слово вказує на щось, відносно чого будь-що решта перебуває буквально «по інший бік, поза ним». Утім, наскільки я знаю, японське 以外, на відміну від китайського, не є протилежністю 以内. Тобто воно вказує лише на виключення самого пов'язаного слова з обговорення і не використовується на позначення виходу за його межі, як у разі числових проміжків, скажімо.
• 以前 /ідзен/ (前 — перед, до) — «раніше [за], ще до N». Власне, найчастіше використовується не як наросток, а як самостійне поняття «раніше [колись]».
Існують також інші, з якими я особисто майже не стикався. Але, гадаю, сам принцип дії цього складника зрозумілий.
Щодо перекладу, то я в ньому об'єднав оце 以内 та して (тут «роби») в одному нашому дієслові «вкладайся (встигай)». На жаль, я не можу судити, чи присутня в мові дівчини-андроїда якась механічність, бо як на мене, це цілком звичайний канцелярський стиль, котрим у манзі розмовляє чи не кожний «діловий» персонаж (характерною рисою є ланцюжки понять замість нормального оформлення зв'язків між словами з допомогою службових елементів, а також позначення дій коренями замість повноцінних розповідних форм дієслова).
Якби слово «мужчина» утворювалося вже за нормами сучасної (української), а не «праслов'янської» мови, то це було би якесь «чоловіцтво» або «чоловіччя»…
Як зазначено в етимологічній довідці, польське «mężczyzna» аж до XVII століття досі ще виступало в ролі збірного іменника жіночого роду, тобто як «мужеська сукупність» — на зразок «пташини-звірини» чи військової «дружини». Також очікувано в польській існувало й паралельне «żeńszczyzna» — обом цим словам, якщо вірити статтям в інтернеті, звичне для нас значення було нав'язано штучно задля відокремлення поняття статі від подружньої ролі (mąż, żona).
Ну а московська етимологія цілком добровільно схиляється до версії про запозичення «мужчина» з польської за українсько-білоруського посередництва. Про «женщину» так відверто не зізнаються, але логічним є припустити, що де одне, там і друге. Якщо вже казати про жіночий варіант, то в самій польській він відтоді відносно швидко (стверджують, ніби протягом 200 років) занепав, і згодом на перший план чомусь вийшла загадкова за походженням та до XIX століття навіть образлива «коб'єта» — натомість у білоруській та московській запозичення прижилося.
Як зазначено в етимологічній довідці, польське «mężczyzna» аж до XVII століття досі ще виступало в ролі збірного іменника жіночого роду, тобто як «мужеська сукупність» — на зразок «пташини-звірини» чи військової «дружини». Також очікувано в польській існувало й паралельне «żeńszczyzna» — обом цим словам, якщо вірити статтям в інтернеті, звичне для нас значення було нав'язано штучно задля відокремлення поняття статі від подружньої ролі (mąż, żona).
Ну а московська етимологія цілком добровільно схиляється до версії про запозичення «мужчина» з польської за українсько-білоруського посередництва. Про «женщину» так відверто не зізнаються, але логічним є припустити, що де одне, там і друге. Якщо вже казати про жіночий варіант, то в самій польській він відтоді відносно швидко (стверджують, ніби протягом 200 років) занепав, і згодом на перший план чомусь вийшла загадкова за походженням та до XIX століття навіть образлива «коб'єта» — натомість у білоруській та московській запозичення прижилося.
Читаючи манґу, записую слова з неї. Колись нотував лише те, що хотів запам'ятати, а зараз, через допитливість — усе підряд, крім службових елементів. То які ж слова є найпоширенішими, за попередньою оцінкою?
Насамперед це «зустрічатися (付き合う)», адже конкретно цю історію присвячено романтичним стосункам.
Наступну за поширеністю сходинку посідають слова «перевірка (検証)», «результат (結果)» — адже сюжет обертається навколо застосунку, котрий моделює ці стосунки та зрештою повідомляє про рівень сумісности партнерів; а також чомусь слово «сьогодні (今日)».
Ну й бронзу беруть «іти (行く, 48)», «думати (思う, 34)» та «дивитися (見る, 67)» — це вже найпоширеніша загальна лексика (цифри означають місце цих слів ув одному зі справжніх частотних словників).
Та далеко попереду цих слів, з майже дворазовим відривом біжить… «семпай (先輩)»! Воно тут ледве не на кожній сторінці.
Фокус у тім, що ця назва, котра означає щось на зразок «старшого товариша», тут працює замінником наших особових займенників у згадуванні про головного героя або у зверненні до нього. Тобто кажуть не «ти/він», а «семпай». Ну а також її тут майже всюди додають як гоноратив до імен інших персонажів, адже події точаться у студентській тусовці.
Взагалі кумедна виходить гра слів, якщо сказати: «Семпай, кохай свою кохай!» «Коохай (後輩)» — це «молодший товариш» стосовно старшого, і ця назва, наче навмисно, відповідає тут справжньому коханню нашого героя.
Насамперед це «зустрічатися (付き合う)», адже конкретно цю історію присвячено романтичним стосункам.
Наступну за поширеністю сходинку посідають слова «перевірка (検証)», «результат (結果)» — адже сюжет обертається навколо застосунку, котрий моделює ці стосунки та зрештою повідомляє про рівень сумісности партнерів; а також чомусь слово «сьогодні (今日)».
Ну й бронзу беруть «іти (行く, 48)», «думати (思う, 34)» та «дивитися (見る, 67)» — це вже найпоширеніша загальна лексика (цифри означають місце цих слів ув одному зі справжніх частотних словників).
Та далеко попереду цих слів, з майже дворазовим відривом біжить… «семпай (先輩)»! Воно тут ледве не на кожній сторінці.
Фокус у тім, що ця назва, котра означає щось на зразок «старшого товариша», тут працює замінником наших особових займенників у згадуванні про головного героя або у зверненні до нього. Тобто кажуть не «ти/він», а «семпай». Ну а також її тут майже всюди додають як гоноратив до імен інших персонажів, адже події точаться у студентській тусовці.
Взагалі кумедна виходить гра слів, якщо сказати: «Семпай, кохай свою кохай!» «Коохай (後輩)» — це «молодший товариш» стосовно старшого, і ця назва, наче навмисно, відповідає тут справжньому коханню нашого героя.
道具を見るのと同じ目で見られるのも… 自我の薄かったあの時なら耐えられました
/дооґу-о міру но-то онаджі ме-де мірареру но-мо… джіґа-но усукатта ано токі нара таераремашіта/
І те, що на мене дивляться, наче на знаряддя… Коли моє Я було слабким, отоді я могла це витримати.
Спочатку про виділений шматок. Це не те щоби якась формальна конструкція, просто з допомогоюОЗНАЧЕННЯ目で японці інколи висловлюють, «яким оком», тобто з якими нюансами відбувається споглядання. Прикладом цього може бути як щось очевидне за значенням: 残念そうな目で («жалісним оком» — з жалем) — так і щось ідіоматичне: 白い目で («білим оком» — відчужено, презирливо) чи 長い目で («довгим оком» — з прицілом на майбутнє, враховуючи перспективи). У нашому випадку означенням виступає ціле речення: 道具を見るのと同じ — «так само, як дивляться на знаряддя».
( Читати далі: )
/дооґу-о міру но-то онаджі ме-де мірареру но-мо… джіґа-но усукатта ано токі нара таераремашіта/
І те, що на мене дивляться, наче на знаряддя… Коли моє Я було слабким, отоді я могла це витримати.
Спочатку про виділений шматок. Це не те щоби якась формальна конструкція, просто з допомогою
( Читати далі: )
Обличчя фірми
2022-01-16 17:34俺は この “穴熊亭” 店主 兼 看板親父!! /оре-ва коно анаґума-теі теншю кен камбан-ояджі/
看板娘じゃないんかい!! /камбан-мусуме дзя най н каі/
— Я власник «У борсука» та й хранитель вогнища!
— Тобто не хранителька?
Не знаю, як адекватно перекласти цей жарт із грою слів, бо ми не маємо відповідника в ресторанно-крамничній галузі. Йдеться про 看板娘, що означає привабливу дівчину біля входу, котра має запрошувати та вітати відвідувачів, а також іноді бути візитівкою закладу. Натомість у нашій культурі різні люди будь-якої статі можуть виконувати всі або окремі з цих функцій. Буквально ж це означає «дівчина-вивіска». Жарт у тому, що чолов'яга називає себе 親父 (татусем) на противагу звичному в цьому словосполученні 娘 (донька). Він ламає цим «ґендерний стереотип» і змушує героя до капітан-очевидьківської репліки, котра перетворює самого героя на ツッコミ (Straight Man) з традиційного комедійного дуету на потіху відвідувачів корчми.
Ще одна цікава і важка для адаптації річ — назва закладу. 穴熊 цілком однозначно перекладається як «борсук», проте морфологічно означає щось на зразок «норний ведмідь». Коли герой шукає корчму, він видивляється вивіску з «ведмежою лапою (熊の手)», і коли стикається з оцим кремезним кошлатим татусем, заскочено вигукує: «Ведмідь! (熊)» А прізвище родини власників закладу — ベアー /беаа/, отже… Не знаю, в чому тут прикол. Чи японці справді не надто зважають на різницю між своїми борсуками та ведмедями, чи в цьому випадку йдеться буквально про якогось «печерного» ведмедя, чи знову гра слів?... Я би залюбки переклав назву як «Барліг» чи «Ведмеже лігво» (саме цим шляхом пішли у фанатському перекладі — «The Bear's Den»), бо саме проситься, але ж це суперечить будові слова… А офіційного перекладу я не бачив.
看板娘じゃないんかい!! /камбан-мусуме дзя най н каі/
— Я власник «У борсука» та й хранитель вогнища!
— Тобто не хранителька?
Не знаю, як адекватно перекласти цей жарт із грою слів, бо ми не маємо відповідника в ресторанно-крамничній галузі. Йдеться про 看板娘, що означає привабливу дівчину біля входу, котра має запрошувати та вітати відвідувачів, а також іноді бути візитівкою закладу. Натомість у нашій культурі різні люди будь-якої статі можуть виконувати всі або окремі з цих функцій. Буквально ж це означає «дівчина-вивіска». Жарт у тому, що чолов'яга називає себе 親父 (татусем) на противагу звичному в цьому словосполученні 娘 (донька). Він ламає цим «ґендерний стереотип» і змушує героя до капітан-очевидьківської репліки, котра перетворює самого героя на ツッコミ (Straight Man) з традиційного комедійного дуету на потіху відвідувачів корчми.
Ще одна цікава і важка для адаптації річ — назва закладу. 穴熊 цілком однозначно перекладається як «борсук», проте морфологічно означає щось на зразок «норний ведмідь». Коли герой шукає корчму, він видивляється вивіску з «ведмежою лапою (熊の手)», і коли стикається з оцим кремезним кошлатим татусем, заскочено вигукує: «Ведмідь! (熊)» А прізвище родини власників закладу — ベアー /беаа/, отже… Не знаю, в чому тут прикол. Чи японці справді не надто зважають на різницю між своїми борсуками та ведмедями, чи в цьому випадку йдеться буквально про якогось «печерного» ведмедя, чи знову гра слів?... Я би залюбки переклав назву як «Барліг» чи «Ведмеже лігво» (саме цим шляхом пішли у фанатському перекладі — «The Bear's Den»), бо саме проситься, але ж це суперечить будові слова… А офіційного перекладу я не бачив.
Цікаве запитання надійшло від дружини. Вона щойно дізналася, що четверта книжка Поттеріани містить у назві «Келих Вогню», і це її неабияк звеселило. Я ж їй кажу, що вона просто не звикла, і що келихом називають не лише ті недовговічні скляні вироби, з яких ми з нею смокчемо вдома вино, а й дебелі старовинні кубки. Проте все виявилося трохи глибшим…
Goblet, котре Морозов переклав саме як «келих», можна перекласти також як «кубок». І отут починається цікаве. По-перше, через обізнаність здебільшого з російською версією екранізації дружина завжди гадала, що у творі йдеться про «кубок» як про символ перемоги у змаганнях чи то про самі змагання. А «келих» у такому разі змушує сумніватися в адекватності перекладача. Та це непорозуміння ми швидко подолали і водночас пересвідчилися, що така річ англійською називалася би cup. Далі вже зайшлося про доречність алкогольної термінології. Використана авторкою назва goblet є синонімом chalice (лат. calix ← д.грц. κύλιξ — зрозуміло, звідки росте ніжка нашого «келиха»). Різниця між ними полягає в тому, що chalice є всякою великою питною чашею з масивною ніжкою, а goblet — це дещо визначеніший у пропорціях різновид, котрий має ніжку з чітко окресленою підставкою. Тобто суто технічно, за формою, пересічний goblet справді є подібним до нашого сучасного домашнього посуду (wine glass), що на французький лад зветься «бокалом», вмикаючи цим веселі асоціації щодо Гаррі. Наша ж назва «келих» позначає всю їхню родину разом: будь-якої форми з будь-якого матеріалу — аби з ніжкою. Натомість я погоджуюся з дружиною, що досить незвичним для нас є також називати келихом оте відро, яким його показано у фільмі — до нього більше пасувало би хіба слово «чаша»… На щастя, в книзі проблеми з цим просто немає, бо про наднормальний розмір там не йдеться.
І ще цікаво, якби раптом Ролінґ вжила натомість chalice, то в церковному ритуальному значенні це могло би перекладатися як «поти́р». Уявіть: «гарі потер і потир»!
Goblet, котре Морозов переклав саме як «келих», можна перекласти також як «кубок». І отут починається цікаве. По-перше, через обізнаність здебільшого з російською версією екранізації дружина завжди гадала, що у творі йдеться про «кубок» як про символ перемоги у змаганнях чи то про самі змагання. А «келих» у такому разі змушує сумніватися в адекватності перекладача. Та це непорозуміння ми швидко подолали і водночас пересвідчилися, що така річ англійською називалася би cup. Далі вже зайшлося про доречність алкогольної термінології. Використана авторкою назва goblet є синонімом chalice (лат. calix ← д.грц. κύλιξ — зрозуміло, звідки росте ніжка нашого «келиха»). Різниця між ними полягає в тому, що chalice є всякою великою питною чашею з масивною ніжкою, а goblet — це дещо визначеніший у пропорціях різновид, котрий має ніжку з чітко окресленою підставкою. Тобто суто технічно, за формою, пересічний goblet справді є подібним до нашого сучасного домашнього посуду (wine glass), що на французький лад зветься «бокалом», вмикаючи цим веселі асоціації щодо Гаррі. Наша ж назва «келих» позначає всю їхню родину разом: будь-якої форми з будь-якого матеріалу — аби з ніжкою. Натомість я погоджуюся з дружиною, що досить незвичним для нас є також називати келихом оте відро, яким його показано у фільмі — до нього більше пасувало би хіба слово «чаша»… На щастя, в книзі проблеми з цим просто немає, бо про наднормальний розмір там не йдеться.
І ще цікаво, якби раптом Ролінґ вжила натомість chalice, то в церковному ритуальному значенні це могло би перекладатися як «поти́р». Уявіть: «гарі потер і потир»!
…二人きりの夜… からの ワンチャン /футарі-кірі-но йору… -кара-но ванчян/В англійському перекладі маємо наступне:
…until just the two of us remained, you sly dog.
Офіційно цей том англійською виходить лише за місяць, а отже поданий переклад, найімовірніше, є фанатським. Що в ньому цікавого? Якщо брати всю репліку персонажа, котру мені ліньки розбирати цілком, то загальну ідею там приблизно збережено*. Але спосіб її висловлення досить таки сильно відхиляється, і це помітно навіть в одному клаптику. По-перше,
Річ у тім, що
Натомість
Отже героїня, кепкуючи зі свого приятеля та приписуючи йому жартома хтиві наміри, каже приблизно таке: «Вечір удвох… а там — як пощастить»**. Інший варіант: «Ніч сам-на-сам… Така нагода!» Наче й не сказала нічого відверто безсоромного, та це змушує хлопця злякано перепитувати «Як це, „пощастить/нагода‟?» (何⁈
І так воно звучить помітно цікавіше та логічніше, ніж англійське «…доки не залишимося ми удвох. От хитрун». Насправді ж хлопцеві не треба чекати на усамітнення з дівчиною, адже вони там від самого початку лише удвох — то англійський перекладач просто викинув з тексту згадку про ночівлю (постій, 宿泊). А щодо притягнутої за вуха відповіді «What?! Me, a dog?!», перекладач міг вирішити, що в оригіналі йдеться про гру слів «ワンチャン — ワンちゃん», і щиро спробувати передати її своїм «sly dog». Слушне припущення, та це лише вигадка, побудована на одному окремому слові. Адже ні ситуація, ані будова речень, ані письмовий запис, ані врешті узус цих слів не свідчать про наявність подібного жарту в тексті. Хоч бери та купуй тепер офіційне видання заради порівняння…
( Примітки: )
それを着けて授業を受けさせようなんて… /соре-о цукете джюґьоо-о укесасе'йоо нанте/
なかなかの好事家ね。 /наканака-но коодзука не/
То ти мені пропонуєш бути в оцьому на уроках…
Нівроку з тебе естет!…
好事家 — це «любитель» в обох наших сенсах: тобто як «аматор/дилетант» і як «цінитель» (щоправда часто з дивацькими вподобаннями). Очевидно, що тут натяк саме на наявність таких смаків, і це ще додатково посилено прикметником なかなか-の (пречудовий). Очевидно також, що це сарказм.
А перше речення містить карколомну конструкцію, чи точніше форму дієслова, перекласти зміст якої нашими словами не так вже й просто. Розкладімо спочатку на детальки все речення — задля зрозумілості.
Частка なんて в кінці підсумовує те, що стоїть перед нею, наголошує, що йдеться про «оце/отаке ось», щоби далі зазвичай висловити якийсь висновок щодо нього. У нашому реченні подальшого розвитку думки немає, а отже виходить просто підсумування попередньої розмови. До цього випадку пасують наші «підсумувальні» слова «то, тобто, отже».
授業を受ける — «брати уроки, відвідувати заняття, зокрема й перебувати в класі». それを着けて перед ним описує послідовність дій і стан: «надягнувши оце (одягнений в оце), брати уроки».
Утім «брати уроки» не передає всього змісту, адже замість 受ける маємо 受けさせよう. Якщо чесно, така складна форма мені трапилася чи не вперше. Її будова наступна:受け-させ-よう , тобто 受ける додаванням нового закінчення до його першої (заперечувальної) основи перетворено на 受けさせる, а вже в ньому закінчення -る замінено на -よう.
受けさせる — це так званий спонукальний стан (каузатив). Я розглядав один приклад ось тут. Цей стан дієслова в японській означає, що дію не виконують, а роблять так (змушують чи дозволяють), що цю дію виконує інша особа. Якби в цьому реченні була лише спонукальна форма, слова співрозмовниці означали би, що їй «доведеться робити це». Натомість форма з -よう, котра називається вольовою (volitional) та передає намір або пропозицію, перетворила просте визнання вимушеності на… щось ніби «давай я з твоєї ласки чинитиму так» або «ти волієш та докладаєш зусиль до того, щоби я чинила так».
なかなかの好事家ね。 /наканака-но коодзука не/
То ти мені пропонуєш бути в оцьому на уроках…
Нівроку з тебе естет!…
好事家 — це «любитель» в обох наших сенсах: тобто як «аматор/дилетант» і як «цінитель» (щоправда часто з дивацькими вподобаннями). Очевидно, що тут натяк саме на наявність таких смаків, і це ще додатково посилено прикметником なかなか-の (пречудовий). Очевидно також, що це сарказм.
А перше речення містить карколомну конструкцію, чи точніше форму дієслова, перекласти зміст якої нашими словами не так вже й просто. Розкладімо спочатку на детальки все речення — задля зрозумілості.
Частка なんて в кінці підсумовує те, що стоїть перед нею, наголошує, що йдеться про «оце/отаке ось», щоби далі зазвичай висловити якийсь висновок щодо нього. У нашому реченні подальшого розвитку думки немає, а отже виходить просто підсумування попередньої розмови. До цього випадку пасують наші «підсумувальні» слова «то, тобто, отже».
授業を受ける — «брати уроки, відвідувати заняття, зокрема й перебувати в класі». それを着けて перед ним описує послідовність дій і стан: «надягнувши оце (одягнений в оце), брати уроки».
Утім «брати уроки» не передає всього змісту, адже замість 受ける маємо 受けさせよう. Якщо чесно, така складна форма мені трапилася чи не вперше. Її будова наступна:
受けさせる — це так званий спонукальний стан (каузатив). Я розглядав один приклад ось тут. Цей стан дієслова в японській означає, що дію не виконують, а роблять так (змушують чи дозволяють), що цю дію виконує інша особа. Якби в цьому реченні була лише спонукальна форма, слова співрозмовниці означали би, що їй «доведеться робити це». Натомість форма з -よう, котра називається вольовою (volitional) та передає намір або пропозицію, перетворила просте визнання вимушеності на… щось ніби «давай я з твоєї ласки чинитиму так» або «ти волієш та докладаєш зусиль до того, щоби я чинила так».
Чому не хіміця
2021-09-23 03:10лат. historicus — історичний, нід. historicus — історик
лат. chēmicus (chimicus) — хімічний, нід. chemicus — хімік
лат. physicus — фізичний та фізик, нід. fysicus — фізик
лат. mathēmaticus — математичний та математик, нід. mathematicus — математик
Гадаю, вистачить. Латинський наросток-icus є спорідненим з грецьким -(ι)κός і так само, як останній, слугує для утворення прикметників. У германських мовах цей прадавній наросток розвився, наприклад, до -ig у німецькій та до -y/-ic в англійській. Голландці позичили собі латинські прикметники (чи то відприкметникові іменники) на позначення знавців відповідної царини. У кого саме позичили ми, я не знаю — у поляків, оно, так само, — але очевидно, що нам оце -ик(ік) дісталося у складі відповідних слів як є. Ще раз: «ик» у таких словах — це латинсько-грецький прикметниковий наросток, подібний до нашого -ний .
Слов'янський наросток-ик , котрий у жіночій формі перетворюється на -иц , працює по-іншому. Хоча б тому, що він не прикметниковий, а іменниковий. Його додають до прикметників замість закінчення, щоби утворити іменник, котрий має відповідну ознаку чи ще якось стосується: молодий — молодик (молодиця), правний — правник (правниця), домовий — домовик, старий — старик (стариця), відмінний — відмінник (відмінниця). Отже, якщо утворювати фемінітив із переходом -ик у -иц , як дехто пропонує, то робити це треба не від іменника «математик», адже в ньому не той -ик , про який вони думають, а від прикметника «математичний». Жіноча форма тоді звучатиме «математичниця», а чоловіча, відповідно — «математичник»…
Натомість, якщо вже кортить зайнятися реформуванням, то кращим за пошук нових штучних форм було би, як на мене, реабілітувати чергуванняк-ч перед -ка . Так, це означатиме «математичка» та «історичка». У поляків ці форми не мають зневажливого шкільного присмаку: Maria Skłodowska-Curie jest bardzo znaną chemiczką — і нічо.
лат. chēmicus (chimicus) — хімічний, нід. chemicus — хімік
лат. physicus — фізичний та фізик, нід. fysicus — фізик
лат. mathēmaticus — математичний та математик, нід. mathematicus — математик
Гадаю, вистачить. Латинський наросток
Слов'янський наросток
Натомість, якщо вже кортить зайнятися реформуванням, то кращим за пошук нових штучних форм було би, як на мене, реабілітувати чергування
Власне, Genshin Impact я встановлював заради японської озвучки. Тобто, щоби тренуватися. З іграми, де все часто повторюється, це дуже зручно. Деякі прості речення я таки розумію. Ось, наприклад, персонаж регулярно промовляє наступне (як чую):
цкаремашьта-ка? коко-де-скоші-ясумімашьоо. іма-очя-о-ґойоойшімас-не. осатоо-ва-доо-шімас-ка? ооме? фцуу? соретомо-наші-дешьоо-ка.
Дещо розумію одразу, дещо доводиться обмірковувати та дивитися в словнику. Що виходить:
疲れましたか。ここで少し休みましょう。今、お茶をご用意しますね。お砂糖はどうしますか。多め？普通？それとも、無しでしょうか。
Фактично це означає:
«Втомився? Відпочиньмо трохи тут. Зараз я приготую чай, гаразд? Цукор — як зробити? Більше? Як завжди? Або може не треба?»
Слова, котрих я не знав:
ご用意する /ґо-йооі-суру/ — приготовляти (з гонорифіком). Тут головне не сплутати «йооі» з «йоі», бо то означатиме стан сп'яніння чи отруєння — до чаю щось не те;
多め /ооме/ — дещо більше, побільше;
無し /наші/ — без. Еге ж, начебто просте, але я досі чомусь не стикався саме з таким способом висловити поняття «без».
цкаремашьта-ка? коко-де-скоші-ясумімашьоо. іма-очя-о-ґойоойшімас-не. осатоо-ва-доо-шімас-ка? ооме? фцуу? соретомо-наші-дешьоо-ка.
Дещо розумію одразу, дещо доводиться обмірковувати та дивитися в словнику. Що виходить:
疲れましたか。ここで少し休みましょう。今、お茶をご用意しますね。お砂糖はどうしますか。多め？普通？それとも、無しでしょうか。
Фактично це означає:
«Втомився? Відпочиньмо трохи тут. Зараз я приготую чай, гаразд? Цукор — як зробити? Більше? Як завжди? Або може не треба?»
Слова, котрих я не знав:
ご用意する /ґо-йооі-суру/ — приготовляти (з гонорифіком). Тут головне не сплутати «йооі» з «йоі», бо то означатиме стан сп'яніння чи отруєння — до чаю щось не те;
多め /ооме/ — дещо більше, побільше;
無し /наші/ — без. Еге ж, начебто просте, але я досі чомусь не стикався саме з таким способом висловити поняття «без».
Ви чули таке слово? Я оце вперше. Той випадок, коли треба лізти до тлумачного словника.
На моры жабка красенцы ткала.
Рана-рана, красенцы ткала.
Прыйшоў арачак да жабкі ў сваты.
Рана-рана, да жабкі ў сваты.
-А ў цябе ў жабкі кароткі лапкі.
Рана-рана, кароткі лапкі.
-А ў цябе, рачак у срачцы вочкі.
Рана-рана, у срачцы вочкі.
-Кароткі лапкі далёка скачуць.
Рана-рана, далёка скачуць.
-У срачцы вочкі далёка бачаць.
Рана-рана, далёка бачаць.
На моры жабка красенцы ткала.
Рана-рана, красенцы ткала.
Прыйшоў арачак да жабкі ў сваты.
Рана-рана, да жабкі ў сваты.
-А ў цябе ў жабкі кароткі лапкі.
Рана-рана, кароткі лапкі.
-А ў цябе, рачак у срачцы вочкі.
Рана-рана, у срачцы вочкі.
-Кароткі лапкі далёка скачуць.
Рана-рана, далёка скачуць.
-У срачцы вочкі далёка бачаць.
Рана-рана, далёка бачаць.
Щойно пообіцяв, майже одразу спіймав у манзі приклад з прислів'ям.
あいつと友達なんだって⁈ /аіцу-то томодачі на н да тте/
Ви ж оце з ним друзі?!
類は友を呼ぶって言うか？ /руі-ва томо-о йобу тте іу ка/
Як то кажуть, два чоботи — пара?
Довго думав, як саме перекласти оце 類は友を呼ぶ зі збереженням тонких відтінків ситуації, та не зміг. Тому допасував до контексту у вигляді несхвального «один одного варті».
А втім, найближчим відповідником є англійське «Birds of a feather flock together» або щось на зразок «подібне притягує подібне.
Дослівно 類は友を呼ぶ означає «щось-подібне (類) кличе друга» і використовується як у схвальному, так і несхвальному значенні.
На жаль, я не можу переконливо пояснити навіть собі, чому не вважаю достатньо точним відповідником наше «свій свояка вгадає здалека» та подібні до нього — принаймні в цьому контексті, коли один персонаж нагадує поведінкою іншого. Можливо, я просто не маю рації…
( Трохи граматики )
あいつと友達なんだって⁈ /аіцу-то томодачі на н да тте/
Ви ж оце з ним друзі?!
類は友を呼ぶって言うか？ /руі-ва томо-о йобу тте іу ка/
Як то кажуть, два чоботи — пара?
Довго думав, як саме перекласти оце 類は友を呼ぶ зі збереженням тонких відтінків ситуації, та не зміг. Тому допасував до контексту у вигляді несхвального «один одного варті».
А втім, найближчим відповідником є англійське «Birds of a feather flock together» або щось на зразок «подібне притягує подібне.
Дослівно 類は友を呼ぶ означає «щось-подібне (類) кличе друга» і використовується як у схвальному, так і несхвальному значенні.
На жаль, я не можу переконливо пояснити навіть собі, чому не вважаю достатньо точним відповідником наше «свій свояка вгадає здалека» та подібні до нього — принаймні в цьому контексті, коли один персонаж нагадує поведінкою іншого. Можливо, я просто не маю рації…
( Трохи граматики )
Просто в око
2021-05-11 23:56Сьогоднішній вираз на рубрику «Кольорових цеглинок» не тягне, бо замало загадковості. Утім, у ньому теж є маленька несподіванка.
Отже: 目の当たり /ма-но-атарі/.
Це означає щось, що є просто перед очима когось, в його особистій присутності (буквально: очне потрапляння). Без контексту важко визначитися, яка це частина мови, та зазвичай його вживають у ролі прислівника зі значником -に. Поширена повна модель вживання:
Nを目の当たりにする — бачити щось на власні очі, стикатися з чимось особисто
або Nを目の当たりに見る — бути свідком чогось
Вони практично синоніми, хоча перший зворот має ширше значення, без згадки про бачення як таке.
А цікавинка в тому, як тут вимовляється канджі 目. Це несподівано не /ме/, а /ма/. Я не міг знайти в словнику за типовою вимовою, доки не здогадався шукати за написанням.
Приклад з манґи: 人の死を目のあたりにして 怖かったか？/хіто-но ші-о ма-но-атарі-ні шіте, ковакатта ка/ — Побачивши людську смерть на власні очі, (ти) злякався?
Отже: 目の当たり /ма-но-атарі/.
Це означає щось, що є просто перед очима когось, в його особистій присутності (буквально: очне потрапляння). Без контексту важко визначитися, яка це частина мови, та зазвичай його вживають у ролі прислівника зі значником -に. Поширена повна модель вживання:
Nを目の当たりにする — бачити щось на власні очі, стикатися з чимось особисто
або Nを目の当たりに見る — бути свідком чогось
Вони практично синоніми, хоча перший зворот має ширше значення, без згадки про бачення як таке.
А цікавинка в тому, як тут вимовляється канджі 目. Це несподівано не /ме/, а /ма/. Я не міг знайти в словнику за типовою вимовою, доки не здогадався шукати за написанням.
Приклад з манґи: 人の死を目のあたりにして 怖かったか？/хіто-но ші-о ма-но-атарі-ні шіте, ковакатта ка/ — Побачивши людську смерть на власні очі, (ти) злякався?
Дружина зненацька запитала: «Як українською буде „сосок‟?» «Та так і буде, — кажу. — Хіба ні?»
Пригрозила, що не читатиме більше книжок українською. Гаразд, дивимося з нею в російський словник — там соромляться і нічого не кажуть. Дивимося Вікіпедію — там дійсно «сосок», але також є синонім з літератури — «пи́пка»…
— Пипка? У тебе в книзі «пипка», чи що?
— Угу.
— У множині?
— Угу.
— А як це у множині? Пипки?
— Угу. «Бліді пипки».
Слово «пиптик» для мене цілком звичайне і вживане — у нас так кажуть на щось маненьке округле, що з чого-небудь стирчить. Як з'ясувалося (словник Грінченка), це є та ж сама «пипка» (здогадатися можна і без словника). Але вперше чую, щоби десь так називали грудний сосок. Якби не «Кувала зозуля» в перекладі Наталі Ференс, то й досі не знав би.
Пригрозила, що не читатиме більше книжок українською. Гаразд, дивимося з нею в російський словник — там соромляться і нічого не кажуть. Дивимося Вікіпедію — там дійсно «сосок», але також є синонім з літератури — «пи́пка»…
— Пипка? У тебе в книзі «пипка», чи що?
— Угу.
— У множині?
— Угу.
— А як це у множині? Пипки?
— Угу. «Бліді пипки».
Слово «пиптик» для мене цілком звичайне і вживане — у нас так кажуть на щось маненьке округле, що з чого-небудь стирчить. Як з'ясувалося (словник Грінченка), це є та ж сама «пипка» (здогадатися можна і без словника). Але вперше чую, щоби десь так називали грудний сосок. Якби не «Кувала зозуля» в перекладі Наталі Ференс, то й досі не знав би.
І ще одне проблемне місце. Якщо хтось хоче потренуватися, то прошу.
Ось тут я насправді не дуже чітко уявляю, як це виглядає і як це доречно сказати українською. Ну, крім того, що він підвівся :) Попри навіть те, що існує слово «штивний».
Wstał, usztywnił się bardzo oficjalnie.
UPD: Маю одну ідею, але поки що не скажу. Раптом з'являться цікавіші пропозиції.
Ось тут я насправді не дуже чітко уявляю, як це виглядає і як це доречно сказати українською. Ну, крім того, що він підвівся :) Попри навіть те, що існує слово «штивний».
Wstał, usztywnił się bardzo oficjalnie.
UPD: Маю одну ідею, але поки що не скажу. Раптом з'являться цікавіші пропозиції.
Помилка тлумачента
2021-03-26 15:05Що треба зробити, аби зіпсувати собі читання цікавої книжки? Треба почати її перекладати…
От, здавалося б, я не маю жодних проблем із розумінням польського тексту. Мені не потрібно перекладати його подумки, адже я зазвичай розумію значення слів на рівні коренів, а звороти — на рівні понять, з яких усе це складається, тобто сприймаю просто, як воно є. Навіть не знаючи, як правильно сказати це українською. Утім якщо взятися за фактичний переклад, оце інтуїтивне розуміння наштовхується на серйозні проблеми вже в кількох перших відступах. А переклад сторінки займає стільки часу, що читати саму книжку вже просто нема коли. Коли, борони боже, тебе охоплює бажання не халтурити, а передавати зміст достеменно, щоби інші могли зрозуміти так само, то прості й очевидні, на перший погляд, речі миттю перетворюються на щось такої незручної форми, що скласти з нього українське речення неможливо без душевних страждань. По-перше, я можу не мати досвіду з висловлюванням схожих думок українською, щоби добрати найкращий відповідник. По-друге, я все-таки не поляк і не знаюся на всіх тонкощах вживання цього у польській, щоби чітко бачити межі можливого.
Найважчим наразі виявилося «najwyżej nie odpowiem», що буквально перекладається як «щонайбільше я не відповім». Ясно, що українською так не кажуть. Чи відомий вам відповідник цього виразу в українській? А це не набір слів, а саме сталий зворот. Мені він невідомий. Ба більше, я ніде не знайшов жодного його тлумачення, щоби впевнитися у правильному розумінні. Вислів є, а тлумачення нема, наче воно непотрібне. В принципі, найчастіше таке відповідають на запитання, чи можна… власне запитати про щось. І узагальнено це означає, наче співрозмовник залишає за собою право не відповідати. Принаймні по-іншому я це зрозуміти не можу. Утім самі поляки часто змінюють цей вираз, доповнюють його та використовують у такому контексті, котрий не дозволяє зупинитися на якомусь одному значенні. Схоже на те, що відповідник щоразу треба добирати окремо, керуючись стилем і контекстом.
Осьо раз:
— Mogę cię o coś zapytać, dzieciaku?
— Pewnie, najwyżej ci nie odpowiem… (якщо зможу тобі відповісти?)
та:
Proszę pytać o wszystko, najwyżej nie na wszystkie pytania odpowiem. (не обіцяю відповісти на всі запитання?)
Осьо два:
Pomyślałam, że najwyżej nie odpowiem. (у крайному разі не відповідатиму?)
От, здавалося б, я не маю жодних проблем із розумінням польського тексту. Мені не потрібно перекладати його подумки, адже я зазвичай розумію значення слів на рівні коренів, а звороти — на рівні понять, з яких усе це складається, тобто сприймаю просто, як воно є. Навіть не знаючи, як правильно сказати це українською. Утім якщо взятися за фактичний переклад, оце інтуїтивне розуміння наштовхується на серйозні проблеми вже в кількох перших відступах. А переклад сторінки займає стільки часу, що читати саму книжку вже просто нема коли. Коли, борони боже, тебе охоплює бажання не халтурити, а передавати зміст достеменно, щоби інші могли зрозуміти так само, то прості й очевидні, на перший погляд, речі миттю перетворюються на щось такої незручної форми, що скласти з нього українське речення неможливо без душевних страждань. По-перше, я можу не мати досвіду з висловлюванням схожих думок українською, щоби добрати найкращий відповідник. По-друге, я все-таки не поляк і не знаюся на всіх тонкощах вживання цього у польській, щоби чітко бачити межі можливого.
Найважчим наразі виявилося «najwyżej nie odpowiem», що буквально перекладається як «щонайбільше я не відповім». Ясно, що українською так не кажуть. Чи відомий вам відповідник цього виразу в українській? А це не набір слів, а саме сталий зворот. Мені він невідомий. Ба більше, я ніде не знайшов жодного його тлумачення, щоби впевнитися у правильному розумінні. Вислів є, а тлумачення нема, наче воно непотрібне. В принципі, найчастіше таке відповідають на запитання, чи можна… власне запитати про щось. І узагальнено це означає, наче співрозмовник залишає за собою право не відповідати. Принаймні по-іншому я це зрозуміти не можу. Утім самі поляки часто змінюють цей вираз, доповнюють його та використовують у такому контексті, котрий не дозволяє зупинитися на якомусь одному значенні. Схоже на те, що відповідник щоразу треба добирати окремо, керуючись стилем і контекстом.
Осьо раз:
— Mogę cię o coś zapytać, dzieciaku?
— Pewnie, najwyżej ci nie odpowiem… (якщо зможу тобі відповісти?)
та:
Proszę pytać o wszystko, najwyżej nie na wszystkie pytania odpowiem. (не обіцяю відповісти на всі запитання?)
Осьо два:
Pomyślałam, że najwyżej nie odpowiem. (у крайному разі не відповідатиму?)
Знагла враз
2021-03-21 11:00Мені в манзі досить часто трапляються такі два слова, як いきなり /ікінарі/ та 突然 /тоцудзен/. Обидва в контексті можна перекласти як «раптом» чи «несподівано». І в багатьох випадках вони є взаємозамінними. Утім слова різні, тож і відмінність між ними має бути.
Перша, найочевидніша відмінність полягає в тому, що いきなり — це слово японського походження, а ось 突然 утворено з китайськіх коренів, отже воно має бути більш книжним. Дехто навіть каже, що いきなり притаманне розмовній мові, а 突然 — формальній, письмовій, але самі мовці заперечують, що все аж так однозначно. Зрештою, там, де я нещодавно зустрічав 突然, формальною мовою не пахло. Можна умовно вважати, що стилістично いきなり є ближчим до «раптом, раптово, нагло», а 突然 — до вишуканішого «несподівано», але не більше. Проте є інша відмінність, котра справді впливає на те, де ці слова доречні, а де ні.
突然 означає, що щось стається ніби ні сіло ні впало, що на нього ніхто не міг очікувати, як у цьому прикладі:
一か月前突然、あたしに二年ぶりに電話くれたの。/ікка-ґецу-мае тоцудзен, аташі-ні ні-нен-бурі-ні денва курета но/ — місяць тому, несподівано, [вона] зателефонувала мені вперше за два роки. Така річ викликає подив самим фактом того, що вона сталася.
Натомість いきなり супроводжує таку наглу і стрімку дію, що до неї ніхто не готовий — вона починається і відбувається «отак одразу, просто і різко» (і цього значення не має 突然):
いきなり理解出来ないよ /ікінарі рікаі-декінаі йо/ — отак одразу зрозуміти я не зможу.
Хоча у мене в манзі його найчастіше вживають у фразах на зразок なんだよ いきなり?! — та що це ти раптом?!
Отже. いきなり є ширшим за значенням і часто може заступати 突然 в якості прислівника, коли йдеться про несподіванку.
Щодо ще одного схожого поняття, 急に /кююні/ я чесно заплутався: одне джерело називає його менш формальним синонімом 突然, інші — навпаки, свідчать про більшу подібність до いきなり або й про унікальні риси (екстремальність і передчасність події)… Я не пригадую, чи зустрічався з ним особисто, тому нічого наразі не можу стверджувати і згадую лише тому, що про нього часто згадують, порівнюючи перші два.
Перша, найочевидніша відмінність полягає в тому, що いきなり — це слово японського походження, а ось 突然 утворено з китайськіх коренів, отже воно має бути більш книжним. Дехто навіть каже, що いきなり притаманне розмовній мові, а 突然 — формальній, письмовій, але самі мовці заперечують, що все аж так однозначно. Зрештою, там, де я нещодавно зустрічав 突然, формальною мовою не пахло. Можна умовно вважати, що стилістично いきなり є ближчим до «раптом, раптово, нагло», а 突然 — до вишуканішого «несподівано», але не більше. Проте є інша відмінність, котра справді впливає на те, де ці слова доречні, а де ні.
突然 означає, що щось стається ніби ні сіло ні впало, що на нього ніхто не міг очікувати, як у цьому прикладі:
一か月前突然、あたしに二年ぶりに電話くれたの。/ікка-ґецу-мае тоцудзен, аташі-ні ні-нен-бурі-ні денва курета но/ — місяць тому, несподівано, [вона] зателефонувала мені вперше за два роки. Така річ викликає подив самим фактом того, що вона сталася.
Натомість いきなり супроводжує таку наглу і стрімку дію, що до неї ніхто не готовий — вона починається і відбувається «отак одразу, просто і різко» (і цього значення не має 突然):
いきなり理解出来ないよ /ікінарі рікаі-декінаі йо/ — отак одразу зрозуміти я не зможу.
Хоча у мене в манзі його найчастіше вживають у фразах на зразок なんだよ いきなり?! — та що це ти раптом?!
Отже. いきなり є ширшим за значенням і часто може заступати 突然 в якості прислівника, коли йдеться про несподіванку.
Щодо ще одного схожого поняття, 急に /кююні/ я чесно заплутався: одне джерело називає його менш формальним синонімом 突然, інші — навпаки, свідчать про більшу подібність до いきなり або й про унікальні риси (екстремальність і передчасність події)… Я не пригадую, чи зустрічався з ним особисто, тому нічого наразі не можу стверджувати і згадую лише тому, що про нього часто згадують, порівнюючи перші два.