(без теми)
2022-12-03 19:32![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Подивився порівняльний перелік базових слів зі старояпонської та сучасної, і в очі одразу впала річ, котра пояснює декотрі прочитання ієрогліфів: такими були слова давньої доби. Ну от, скажімо, в сучасній мові прикметник «новий» має дві форми: універсальну 新しい /атарашіі/ та вужчу і більш книжну 新たな /аратана/. Виявляється, річ у тім, що в старій мові прикметник звучав як /аратасі/. А чому ієрогліф 天, котрий зазвичай вимовляється /тен/, має також вимову /ама/, як в імені богині Аматерасу (天照)? Це тому, що в старій мові саме таким було слово «небеса/небо».
без теми
Дата: 2022-12-03 21:44 (UTC)без теми
Дата: 2022-12-03 22:05 (UTC)А вимова дуже рідко буває «старою», адже продовжує жити в різних інших словах, навіть якщо початкове поняття вийшло з ужитку чи змінилося. Конкретно вимова «ама/аме» на позначення «неба» вже не є продуктивною, проте збереглася в деяких поняттях, зокрема в 天の川 /ама-но-ґава/ — Чумацький Шлях.
без теми
Дата: 2022-12-05 18:47 (UTC)без теми
Дата: 2022-12-05 19:05 (UTC)без теми
Дата: 2022-12-05 19:10 (UTC)