![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukurainajinВ українській Вікіпедії адміни ніяк не можуть визначитися щодо того, чи переходить таки розділ на оновлені правила запису японських назв кирилкою, чи ні. У правилах досі висить без змін застаріла на цей час (та й суперечлива на час написання) вимога щодо використання «поліванівки», висунута ще в 2008. Хоча десять років тому наші головні японознавці вже дійшли згоди, і відтоді нові правила використовують як у науці з освітою, так і в художці — це вже де-факто сучасний стандарт. Щоправда його не закріплено на державному рівні, але ж там взагалі немає жодного методичного стандарту, крім радянської спадщини. Може, у Вікіпедії чекають на офіційну довідку з печаткою від Кабміну, щоби визнати систему «авторитетною»? — не знаю. Гадаю, вони просто морозяться. Мабуть, один «розумник» написав був, як знав, коли місце було порожнім, а тепер вже, за давнім звичаєм, не знайдеш вагомих підстав змінити написане…
А тим часом ретроградні гриби, посилаючись на букву цього протухлого «закону», уперто повертають прізвище Макото Шінкая в статті про нього на підмосковне «Сінкай». Я чув про начебто кампанію з оновлення статей на Вікі. І зараз бачу, що подекуди цей процес справді проходить вдало, припускаючи в сумнівних випадках подвійне написання. Але саме цей бастіон, судячи з правок, гриби чомусь наполегливо утримують. Ну і нахіба?! «Сінкай» не є навіть усталеною з радянських часів географічною назвою, щоби чіплятися за саме таке написання, ігноруючи сьогодення.
А тим часом ретроградні гриби, посилаючись на букву цього протухлого «закону», уперто повертають прізвище Макото Шінкая в статті про нього на підмосковне «Сінкай». Я чув про начебто кампанію з оновлення статей на Вікі. І зараз бачу, що подекуди цей процес справді проходить вдало, припускаючи в сумнівних випадках подвійне написання. Але саме цей бастіон, судячи з правок, гриби чомусь наполегливо утримують. Ну і нахіба?! «Сінкай» не є навіть усталеною з радянських часів географічною назвою, щоби чіплятися за саме таке написання, ігноруючи сьогодення.
без теми
Дата: 2021-10-06 23:12 (UTC)Ще більш марне, ніж боротьба зі стек-ексченжовими підорами.
Шкодую, що прозрів щодо стеку лише цього року, а не ще під час епопеї з Монікою Селліо.
І тут, і там можливий метод лише один: навалою великої кількості користувачів ще можна щось змінити. Коли ти один — ніфіга.
Не гайте сили, одним словом. Натомість шукайте япономовну спільноту, яка може завзято довбити усі пабліки. Якщо її, спільноти, нема (або не знайдете) — ніякого результату не буде.
без теми
Дата: 2021-10-07 07:03 (UTC)Це не моя особиста драма, коли що, я там мимо проходив і подивився, що відбувається. Чув був про нові віяння, але бачу, що далеко не поїхало. Ну і трохи це прикро, бо більшість по взірець ходить саме до Вікі, і воно поширюється далі.
без теми
Дата: 2021-10-07 12:32 (UTC)Я наразі песимістично ставлюся до такої можливості. Я колись намагався на базі спільноти UA.SE створити спільноту однодумців щодо політики, війни, окупації, національно-визвольних рухів тощо — хоча-б на рівні upvote дописів один одного. Навіть у такій (досить невеличкій за масштабом) справі я потерпів повне фіаско.
Коротше, no future. Треба шукати іншу точку докладання своїх зусиль.
без теми
Дата: 2021-10-07 19:57 (UTC)без теми
Дата: 2021-10-07 10:11 (UTC)без теми
Дата: 2021-10-07 10:43 (UTC)без теми
Дата: 2021-10-07 10:48 (UTC)От не розумію я цих людей. Це російською орфографією звукосполучення "ші" записати неможливо, у нас таких проблем нема.
без теми
Дата: 2021-10-07 11:14 (UTC)Щодо Вікі, то схоже, що спершу самі адміни мають чітко визначитися. А для цього їм, схоже, не обійтися без
підсрачникарішення на державному рівні, щоби вже не було можливості тлумачити, як заманеться. Бо формалісти такі формалісти… Спочатку вони посилаються на «авторитетність» наукових публікацій, і з цим ще можна погодитися. Потім, коли думка в самих наукових колах змінюється, «авторитетним» для них вже стає правопис, укладачі якого гадки не мали про японську — аби лише нічого не змінювати.без теми
Дата: 2021-10-07 13:22 (UTC)Оці всі «правила дев'ятки» тощо, вони ж не з повітря взялися, а ґрунтуються на орфоепічних (чи як це правильно називається) засадах, котрі склалися природним шляхом. Тут, начебто, окей. Натомість я вбачаю проблему з правописом у тому, що з нього подекуди роблять священну корову, коли сам він не знає і очевидно не може знати, як чинити з новим, крім заганяти його в старий шаблон. А ми ж не маємо природного досвіду того, як японські слова могли би входити до української без посередництва, як би вони вимовлялися і як би записувалися. То хто вирішив, що це має відбуватися так само, як у разі німецької?
Зараз ми вже маємо прямі контакти і можливість створювати нові паралелі. Ось я є сучасником і живим учасником цього процесу. І мені при контакті з японською навіть не спало би на думку сюсюкати чи тітікати.
Коли я вважаю, що для відтворення оригіналу з багатьох причин ліпше записувати «ші/шя/шю/шьо/шє», я усвідомлюю, що це складно (принаймні незвично) вимовляти за правилами академічної української. Але ж це запис, технічна умовність, а не фактична вимова. Нікого ж не дивує, що коїться в закінченні слова «узбіччя» — бо до такої умовності звикли. Та будь-яка з наших новітніх систем кирилизації японської — це на порядки менша незручність для академічних вимовців, аніж горезвісне переведення української на латинку :)
Японці, до речі, задля адекватної письмової передачі іноземних слів вже офіційно запровадили понад десяток каносполучень, котрі для традиційної фонетики є невимовними. І їм нормально, багато хто навіть розвинув свій апарат мовлення. То чим наші «чя/шю/джьо» є гіршими від японського ティ (наше «ті») чи ドゥ (наше «ду»)?!
без теми
Дата: 2021-10-07 14:35 (UTC)без теми
Дата: 2021-10-07 15:37 (UTC)без теми
Дата: 2021-10-07 16:10 (UTC)Tut dizelj to desj kinetsj 19 st. Tobto de pojava di ta ti vge vidnosno povertala sja, a takog zapysy za tcugomovnym pravopysom staly vidnosnoju normoju, tak.
Krasce braty ustaleni slova, napryklad latinsjki tcy qretsjki: dyktatura, tytan, Rzym itd. Ukrajynsjka tsjoho vzjala vidnosno nedavno, jakraz desj naprykintsji toho g 19 st., poserednytstvom Smalja-Stotsjkoho.
без теми
Дата: 2021-10-07 22:52 (UTC)Коли що, я про дизель мав на думці те, що це ми його викривляємо безпідставно, якщо правда, що П9 є штучним і спирається лише на польську фонетичну традицію. Щодо наведених слів я не певен. Мені звично вимовляти їх з [ɪ], а відтак і записувати через И. Для вимови з [i] мені доводиться перелаштовуватися. Чи це мені так природно зручно в українському мовному потоці, чи мене просто так привчили, я не можу сказати напевно. Але схиляюся до того, що в оточенні решти слів так легше. В російському мовному потоці, звісно, налаштування інші. Мені взагалі важко між ними перемикатися на ходу.
без теми
Дата: 2021-10-07 14:23 (UTC)без теми
Дата: 2021-10-07 14:33 (UTC)без теми
Дата: 2021-10-07 14:36 (UTC)No… te slovo je v prykaldax tsjoji stattjy i jak okrema stattja. Tomu kagu, cizofazija v povnu krasu.
без теми
Дата: 2021-10-08 13:47 (UTC)без теми
Дата: 2021-10-08 14:10 (UTC)Незгодний
Дата: 2021-10-12 08:07 (UTC)Re: Незгодний
Дата: 2021-10-12 09:10 (UTC)