Boku ni mo yoku wakarimasen

Наразі я знаю два твори, у яких, за сюжетом, театральну виставу використовують для того, щоби вплинути на уявлення глядачів про реальність і відтак змінити її саму. Це «Kłamca» Якуба Цьвєка і «Wyrd sisters» Террі Пратчетта. У першому з них віру глядачів штучно стимулюють, у другому сама п'єса та її виконання настільки талановиті, що аж страшно. Менше з тим. Хто зустрічав інші якісь твори з таким прийомом?