![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Розповідаючи пані
ryativna_otruta про відмінність українського «результативного» стану від росіянського пасивного (страдательный залог), знову трохи покопався в інтернеті на цю тему та й натрапив на цікаві думки. Сам матеріал є доволі важким до сприйняття — я вас попередив, але ось, до чого все зводиться: автор (чи автори — ну бо він позначає себе як «ми») статті виснує, ніби граматична категорія стану, яка б відповідала такій у германських (Voice, Diathese) чи в тій таки кацапській (залог) мовах, в українській відсутня вза-га-лі . Тобто активний, пасивний чи мій улюблений результативний стани — це все лише некоректне традиційне натягування термінології з інших граматик, насамперед з московської, на українські мовні явища. Мовляв, немає в українській насправді такого поділу на «стани», як його малюють, а тому й сам термін стає зайвим… А що ж натомість є в українській, якщо то не стан? А це просто «конструкції» двох видів, котрі не протистоять одна одній: «активні» та «результатові» (автор пропонує саме термін «результатові» замість «результативні» задля уникнення зайвих конотацій) — і жодних «пасивних». Отаке от…
Стаття зветься «Про активні, пасивні та результатові конструкції в українських фахових текстах на тлі інших мов» і є, наскільки я розумію, фаховою розвідкою термінологічної комісії, а не міркуванкою задля власного задоволення. Наскільки автор має рацію, я судити не беруся. Але воно цікаве вже тим, що пропонує переглянути саму термінологію стосовно української мови. Це мені нагадало, як японські мовні явища не є де факто тим самим, чим ми їх називаємо за аналогією з нашими власними…
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Стаття зветься «Про активні, пасивні та результатові конструкції в українських фахових текстах на тлі інших мов» і є, наскільки я розумію, фаховою розвідкою термінологічної комісії, а не міркуванкою задля власного задоволення. Наскільки автор має рацію, я судити не беруся. Але воно цікаве вже тим, що пропонує переглянути саму термінологію стосовно української мови. Це мені нагадало, як японські мовні явища не є де факто тим самим, чим ми їх називаємо за аналогією з нашими власними…
без теми
Дата: 2023-07-07 05:35 (UTC)без теми
Дата: 2023-07-07 06:53 (UTC)без теми
Дата: 2023-07-07 09:52 (UTC)В мене питання: "довиябувався" - це результативний стан, чи страдатєльний залог?
без теми
Дата: 2023-07-07 11:20 (UTC)без теми
Дата: 2023-07-07 17:13 (UTC)без теми
Дата: 2023-07-08 07:30 (UTC)Політизований пуризм
Дата: 2023-07-21 12:56 (UTC)Той пасивний стан, який так муляє пуристам, засвідчений ще в класиків 19 століття. Тож їхньої уявної "незросійщеної" мови ніколи не було.
З Енеїди "Полюбиться її він мосці" ( = її мость полюбить його) — хіба не пасивний стан?
Update: Мені підказали, що автор статті є доктором ТЕХНІЧНИХ наук, і що саме ця людина просунула в термінологічні стандарти засилля -ення (зупинення замість зупинки тощо).