Отакі екранізації нам потрібні! Прикол в тому, що це не екранізація гри — це універсальна казка про людей у декораціях ігрової серії. «Варкрафт», котрий мені дуже сподобався, але був чомусь сприйнятий неоднозначно та не отримав відтоді продовження, був таки про «Варкрафт». А тут це не має значення, і дивитися можна, не знаючи взагалі нічого про ігри (хоча для геймерів тут теж припасено великодки). Якби не назва і не знайомі топоніми, я би не мав гадки про зв'язок із однойменним ігровим всесвітом. Чудово все: простий, але постійно цікавий динамічний сюжет, безперервний дотепний гумор, якісна постановка — помітно, що цим займалися небайдужі кмітливі люди з гарним почуттям смаку. На додачу ще й харизматичні актори та пекельний український переклад. Не скажу, що це рівень перших «Піратів» і що воно стане такою ж класикою фентезійних пригод, але пробудило схожі відчуття.
2023-04-01
Про історичну тяглість
2023-04-01 23:27“І тут ти правильно сказала про те, що для них конче важлива історична тяглість, тому що це те, чого вони були позбавлені, те, чого прагнули їхні імператори, і те, що справді стало частиною їхньої ментальності: опиратися на велич і історичну тяглість, не маючи її. Але ж! …росія має історичну тяглість! Дуже логічну! І я не розумію, чому вони цим не пишаються, не плекають і не опираються на це. Тому що тоді, коли було оце… оця залісська збиранина людей, коли вони тільки формувалися як держава… вони ж так само, як і зараз, ходили справляти нужду на вулицю. І це рідко, Яна, якій країні вдається зберегти той автентичний побут! І вони його зберегли! Але не звертають на це увагу. Чому справжню тяглість… Ну де ти знайдеш таку автентику?! У музеї під відкритим небом Пирогова? Де ти знайдеш таку автентику?! В Чернівцях біля кемпінгу?…” (для глибшого розуміння краще послухати особисто)