Boku ni mo yoku wakarimasen

Та, власне, не маючи конкретної роботи в ці «міжсвяткові» тижні (насправді просто один тривалий проєкт добіг кінця, а на черзі нічого не було), пробую перекладати манґу з японської, щоби набити руку та згодом зазіхати на корисніше застосування цих навичок. У якості тренувального матеріалу вирішив поперекладати перші розділи з різної манґи. Почав з «Клеймору», котру саме зараз дочитую. За тиждень вийшло десь 25 сторінок з різною, зазвичай невеликою кількістю тексту. Чогось такого, про що варто розповісти, не зустрів — ані фразеології, ані цікавої граматики. Найбільшою проблемою, як і з іншими мовами, є те, щоби не лише розуміти, а й переповісти те саме без суттєвих викривлень так, щоби читалося приємно. На відміну від звичайних текстів, тут мають значення також технічні обмеження — треба вмістити певні шматки в певний формат. Щось схоже я вже робив із субтитрами, але тут вимоги ще суворіші.
Перші сторінки давалися важко, я їх редагував десятки разів. Та за тиждень вже почало вимальовуватися якесь розуміння того, як виглядає доречна адаптація і чим при цьому можна жертувати… А от що цікаво, то це що жертувати можна багато чим. Попри карколомний еліпсис японці — принаймні в манзі — так само примудряються насичувати текст «зайвими», на перший погляд, деталями. Не готовий це формалізувати, та здалося, ніби те, що вони хочуть показати отими «зайвими» словами, ми частіше передаємо добором якихось влучних асоціацій до всієї думки, а не таким точним описом… Ну, знаєте, оте саме, коли «зрозуміло без зайвих слів»… Гадаю, це в нас із ними працює в обидва боки… 🤔