Boku ni mo yoku wakarimasen

Колись під таким заголовком я розпочинав незавершену досі розповідь про японську мову. Метою було показати, чим вона суттєво відрізняється від української. Про якусь практичну користь радше не йшлося, лише заради загального уявлення.
Зараз я самотужки заглиблююся у сербську, намагаючись не звертатися без крайньої потреби до довідників. Якось давно мені задля розваги вдалося таким чином навчитися читати польською. Причому на той час лише сприймати текст очима — як це вимовляти, я ще не знав, бо мав лише батькову художню літературу і жодних навчальних матеріалів. Проте я тоді з'ясував, як польська мова працює з граматичного погляду. І допомагала мені із цим велика її подібність до української, а прогалини компенсувалися контекстом.

Слов'янські мови південної гілки важчі для нашого сприйняття через більшу кількість саме граматичних відмінностей. Там ти не те що не розумієш деяких слів, а навіть не можеш інколи зібрати речення до купи. Та все ж із цією перешкодою можна впоратися, якщо на початковому етапі знати певні речі. Сьогодні будуть три з них. Ті, що найчастіше привертають мою увагу в тексті:
( Читати далі… )